вернувся назад потихеньку. Недалеко ж од’?хавши, зустрів
[44]
одного із тих, що по?хали козу шукати, і той став просить, щоб він узнав, що 
хоче, і козу йому оддав. Так дурень стребовав із право? руки од крайнього 
пальця урізать один сустав, і той согласився; так він козу оддав, а сустав 
заховав у кишеню
[45]
.


І як роз’?хались, то дурень узду з коня зняв і прийшов додому, а той як привів 
до царя козу, то цар зготував обід, скликав народ і об’явив, що хто ще приведе 
до його дикого кабана в золоті та в сріблі, то той і царство получить. На 
другой день зібрався народ, і усі в різні сторони роз’?хались кабана шукати. І 
дурень уп’ять намігся
[46]
на жінку, щоб і йому випросила у царя шкапу. І та як з плачем випросила, то він 
уп’ять, ви?хавши у поле, зтяг шкуру, покинув стерво у полі, а сам потряс другою 
уздечкою. І як прибіг кінь рижий, то він, розказавши, чого треба, і почувши од 
його, де кабан ходить, проліз у обоє уха, перемінився, сів на коня і зараз 
піймав кабана, прив’язав у пояса і вернувся назад.


Недалеко ж од’?хавши, зустрів уп’ять того, що козу купив, і як став він прохати
[47]
, щоб і кабана йому оддав, то дурень потребовав, щоб на правій же руці дав 
одрізать другого пальця перший сустав; і той согласився. Він урізав сустав, 
заховав у кишеню, оддав кабана, а сам, од’?хавши, зняв уздечку, коня пустив і 
вернувся додому. Як же той привів кабана, то цар звелів


готувати обід, усіх скликав і сказав, що хто іще приведе у послідній раз кобилу 
в золоті та сріблі, то той вже получить і царство. На третій день зібрався 
народ, і усі роз’?хались в різні? місця кобилу шукати. Так і дурень на жінку 
намігся, щоб йому випросила шевлюгу
[48]
. Вона пішла до царя, і хоч той не хотів давати за те, що двоє вже пропало, но, 
уваживши на сльози, дав; а сей, ви?хавши у поле, также зтяг шкуру, стерво 
покинув собакам, а сам узяв третю уздечку і потряс. І як прибіг кінь сивий і 
дурень йому розказав, чого треба, а кінь об’явив, що кобила тепер з ним паслась 
у полі, то він, пролізши в обоє уха, перемінився, на коня сів і зараз кобилу 
піймав і вернувся назад. Не до?жджаючи додому, зустрів уп’ять того ж чоловіка і 
за кобилу зто?рговався, щоб на тій руці урізать третього пальця первий сустав. 
І як урізав, сховав сустав у кишеню, сам од’?хав, з коня узду зняв і вернувся 
додому. А як привели кобилу, то царь звелів готувати обід, поззивав народ і, 
сидя за столом, об’явив, що завтра вручає царство тому, хто піймав козу, кабана 
і кобилу. Тогді дурень об’явив, що усе половив він і попродав за сустави на 
правій руці із пальців, і, вийнявши, поклав на тарілку сустави, а тому звелів, 
щоб показав руку. Тогді народ здивувався, цар і його жінка зрадувались, 
повставали од обіда, вийшли усі на двір, а дурень потряс усіми трьома уздечками 
— прибігли усі три коні; він лазив до усіх у обоє уха і перемінявся так, що із 
хорошого зробився кращим, а із кращого йще кращим, на конях літав поверх хат і 
лісів. Коней він не пустив у поле, а поставив з кобилою, кабаном і козою у 
стайні
[49]
. Сам зробився царем, ввійшо?в жить у царські будинки
[50]
, братів зробив панами; бог послав жінці дво?х близнюків-діток; над батьком 
вистро?в церков, щодня
[51]
його поминає, сам п’є горілку з бари?льця
[52]
, і я прихопився
[53]
тай собі напився — по бороді текло, а в роті не було!





Волшебный конь




№185
[54]


В некотором царстве, в некотором государстве жил-был старик со старухою, и за